Поширеність бартонельозної інфекції у диких африканських левів (Panthera leo) та гепардів (Acinonyx jubatus)

абстрактний

Види Bartonella – це нові патогени, які були виділені по всьому світу від людей та інших ссавців. Нашою метою було оцінити поширеність інфекції Bartonella у вільно пасущихся африканських левів (Panthera leo) та гепардів (Acinonyx jubatus). Зразки крові та/або сироватки були зібрані з вибірки зі 113 левів та 74 гепардів, відловлених в Африці між 1982 і 2002 роками. Зразки цільної крові, отримані від 58 левів та 17 гепардів, були культивовані на наявність Bartonella spp., а цільна кров від 54 з 58 левів та 73 з 74 гепардів була протестована на наявність ДНК Bartonella за допомогою TaqMan ПЛР. Зразки сироватки від 113 левів та 74 гепардів були протестовані на наявність антитіл проти Bartonella henselae за допомогою імунофлуоресцентного аналізу. Три (5.2%) з 58 левів та один (5.9%) з 17 гепардів мали бактеріємію. Два леви були інфіковані B. henselae, згідно з ПЛР/ПДРФ гена цитратсинтази. Третій лев та гепард були інфіковані раніше неідентифікованими штамами Bartonella. Двадцять три відсотки з 73 гепардів та 3.7% з 54 левів, протестованих за допомогою TaqMan ПЛР, мали позитивний результат на Bartonella spp. Поширеність антитіл до B. henselae становила 17% (19/113) для левів та 31% (23/74) для гепардів. Поширеність серопозитивності, бактеріємії та позитивної TaqMan ПЛР суттєво не відрізнялася між статями та віковими категоріями (молоді проти дорослих) як для левів, так і для гепардів. Таким чином, домашні кішки більше не є єдиними відомими носіями Bartonella spp. в Африці. Транслокація серонегативних та TaqMan ПЛР-негативних диких котячих може бути ефективною для обмеження поширення бартонельозної інфекції.