Різні моделі метаболічного кріоушкодження у сперматозоїдів домашньої кішки (Felis catus) та гепарда (Acinonyx jubatus)
- 1 квітня 2012 року
- К. А. Террелл, Д. Е. Вілдт, Н. М. Ентоні, Б. Д. Бавістер, С. П. Лейбо, Л. М. Пенфолд, Маркер Л. Л., А. Е. Крозьє
абстрактний
Котячі сперматозоїди чутливі до пошкоджень, спричинених кріоконсервацією, але функціональні втрати можна пом'якшити за допомогою методів кріоконсервації після розморожування або градієнтної обробки, які вибірково відновлюють рухомі або структурно нормальні сперматозоїди відповідно. Незважаючи на важливість вироблення енергії сперматозоїдами для досягнення запліднення, мало що відомо про вплив кріоконсервації або обробки після розморожування на метаболізм котячої сперми. Ми провели порівняльне дослідження метаболізму сперматозоїдів домашньої кішки та гепарда після кріоконсервації та обробки після розморожування. Ми висунули гіпотезу, що заморожування/розморожування погіршує метаболізм сперматозоїдів, і що метод кріоконсервації, але не центрифугування в градієнті щільності, відновлює метаболічно нормальні сперматозоїди. Еякулят кріоконсервували, розморожували та обробляли методом кріоконсервації, градієнтного центрифугування Accudenz або звичайного промивання (що представляє «контроль»). Було оцінено поглинання глюкози та пірувату сперматозоїдами, вироблення лактату, рухливість та цілісність акросом. У котячих сперматозоїдах вимірювали потенціал мітохондріальної мембрани (ММП). В обох видах у промитих зразках після розморожування спостерігалося зниження вироблення лактату, рухливість та цілісність акросом порівняно зі свіжозібраними еякулятами. Поглинання глюкози було мінімальним до та після кріоконсервації, тоді як поглинання пірувату було подібним між різними методами обробки через високі коефіцієнти варіації. У кота в результаті обробки за допомогою плавання, але не Accudenz, було отримано сперматозоїди зі збільшеним виробленням лактату, поглинанням пірувату та рухливістю порівняно з контрольною групою. Хоча значення MMP (мінералу молекулярної маси) було змішано з відмінностями в неспецифічній флуоресценції між методами обробки, вони позитивно корелювали з рухливістю сперматозоїдів та цілісністю акросом. Сперматозоїди гепарда, виділені будь-яким методом відбору, демонстрували покращену рухливість та/або цілісність акросом, але залишалися метаболічно порушеними. У сукупності результати виявили метаболічно стійку субпопуляцію кріоконсервованих сперматозоїдів котячого, але не гепардового походження, отриманих шляхом відбору за рухливістю, а не за морфологією.